Головна > Новини > Інколи благочинність це як перевірка дружби

Інколи благочинність це як перевірка дружби

 

    Фестиваль Wodstock Україна 2012 хоч і не відбувся, але  ВБФ “Серце до Серця” знайшов багато друзів, колег та навіть однодумців, які у важкий момент пітримали фонд. Серед них і київський WorldMusic гурт «ТаРута». Натхненно та весело розповів про досягнення та життя гурту  лідер та автор пісень колективу Євген Романенко, він же Їжак)

“Інколи благочинність це як перевірка дружби…”

                                                                                                                                               Їжак

 - Що для тебе добро?

 

 - Їжак:  Добро – це чинити з людьми так, як ти хочеш щоб чинилиз тобою. Будеш дотримуватись цього правила - і буде у тебе все добре.

Треба щоб кожен займався улюбленою справою, тоді ти будеш щасливим! Що щастя - це коли робиш те, що тобі подобається і ще й отримуєш якусь матеріальну підтримку.  Тоді люди будуть фанатами своєї справи.

гурт “ТаРута” займається благодійністю?

 - Їжак:  Регулярно. Власне українські музиканти через одного займаються благодійністю.  Ну якщо у них є совіть звичайно. У більшості випадків доводиться просто виступати на благочинних засадах; виступити без гонорару, коли люди просто дзвонять і просять щиро, тому що дуже хочуть нас почути це також благочіннисть.Окрім цього час від часу, коли  в нас є можливість на день Святого Миколая, гурт ТаРута проводить благодійний концерт який називається “Допоможи Святому Миколаю”. 

 - Минулого року також проводили?

 - Їжак:  Ні, минулого року не проводили, тому, що не було грошей, а от позаминулого, знайшлась людина, яка дала нам гроші (хоча гроші дали нам на  запис альбому) але ми організували благочинний концерт  разом з козаками із “СПАСУ” у примішені Києво-Могилянської Академії. Козаки опікувались одним дитячим будинком під Києвом і там терміново потрібно було вирішити питання з питною водою та з чистою білизною. Тому я запропонував зробити концерт і допомогти діткам. І зробили такі умови - або купуєш квиток, або приносиш речі, які потрібні діткам. І вже наступного дня ми поїхали в будинок , зробили ще їм концерт, козаки дали майстер клас (як правильно махати шаблюками). Взагалі для цих дітей головне увага.

 - А які плани на цей рік? Є можливість провести благодійний концерт?

 - Їжак:   Цього року, якщо все буде добре, ми хочемо допомогти не простим дітям , а це буде дитячий будинок у Полтавській області, розумово-відсталих дітей.  Це теж дітки і їм треба допомагати! Сподіваємось , що у стінах тієї ж Могилянки і з тими ж козаками та благодійним фондом “Серце до Серця” зробимо концерт.

 - Кого плануєте запрошувати?

 - Їжак:  Вже згодився виступити  та бути ведучим Роман Коляда – це директор радіо Промінь.  Також хочемо, щоб виступили дітки. Тому що  дітей змалечку треба привчати до благодійнійності. Інколи, благочинність це як перевірка дружби - я годую музикантів, я запрошую, плачу скільки попросять гонорару, не торгуюсь, тому коли я прошу виступити благодійно - перевіряється людина на совість та ставлення до мене)

“Краще зробити щось маленьке , але своїми силами”

  Їжак

 - Твій перший досвід в організації фестивалів?

 - Їжак : В 2004 році я почав займатись організацією - перший  досвід це був фестиваль “Родовід” тоді я навчився писати прес-релізи, випрошувати  гроші на фестиваль з такими очима, як у кота з м/ф “Шрек”.  Фестваль має за мету пропогандувати родинні цінності, все що повязано з родом.  У київській області знаходились родини, які розповідали історію свого роду, демонстрували родинні здобутки, а потім вибирались найкращі сім’ї.

Переможців як таких не було, бо всі були цікаві, ми багато родин підтримували, всіх обдаровували подарунками.

 - Все ж таки хто ти: журналіст чи музикант?

 - Їжак:   Професія жарналіста вимагає повної віддачі. Я ходив і довго думав, ким я хочу бути? Я хочу бути на телебаченні чи я все таки музикант?

   У мене за плечима було лауреатство на “Червоній Руті” -  я об'їздив весь світ із своїми піснями. І я все таки вирішую що я хочу бути музикантом. Якось мені це ближче.  Пісні пишуться самі по собі, також у цьому є якась вища мета – бо ми займаємось не попсою, я займаюсь аутентичною українською піснею - це дуже важкий і тернистий шлях, але це у теперішній час дуже актуально! У часи коли це все душать, потрібен хтось, хто вів би за собою!

“Наша зброя – наша пісня!  Зараз треба воювати іншими методами”

                                                                      Євген Їжак

 

Настя Вергелес