Головна > Преса про нас > Публіку на рок-фестивалі поливали зі шланга…

Публіку на рок-фестивалі поливали зі шланга…

А гурти і артисти за виступ гонорарів не просили.

15 серпня 1969 року. На території однієї з ферм поблизу Нью-Йоркавідбувається одна з найважливіших подій світової рок-музики — музичний фестиваль “Вудсток”. Його, попри негоду, відвідують понад 500 тисяч людей. Організатори, побачивши шалені натовпи молоді, в останній день передумали і оголосили про безкоштовний вхід. Умови були жахливими: не вистачало душів, вбиралень, смітників.Зате відвідувачам поталанило почути наживо легендарних Джимі Гендрікса, Джо Кокера і “The Who”…

Душів і туалетів вистачає. Смітники — на кожному кроці. Локація “Woodstock Ukraine” наче створена для невеликих опен-ейрів (відкритих майданчиків). Сцена і замок — на горі. Наметове містечко — біля її підніжжя. Охочі можуть замість душу скупатись в озері. Поблизу чатують медики. У водойму пускають лише до 20.00. За купання у нічний час оштрафують на кругленьку суму і видворять за межі фестивалю. “Тут дуже круто! — каже мені поляк Пьотр Маховські. Хлопець грає на гітарі поблизу малої сцени, що розташована посеред наметового містечка.— Мені на “Вудстоку” подобається навіть не так музика, як атмосфера. Багато прекрасних людей зібралось в одному місці. Кілька днів тому аналог “Вудстоку” пройшов у Польщі. Тож я мандрую зі своєю гітарою з одного фестивалю на інший (усміхається. — О. Д.)”.Минулими вихідними аналог американського “Вудстока” відбувся в Україні. Понад 15 тисяч меломанів з різних областей та ближнього зарубіжжя з’їхались у село Свірж на Перемишлянщині. Між Свірзьким замком і мальовничим озером розкинулись різнокольорові намети. А під мурами фортеці, яка свого часу витримала турецьку облогу, постала чимала сцена. Вхід на територію фестивалю — вільний. На пропускному пункті дебелий охоронець лише просить показати, що несу у рюкзаку. Поблизу зупиняють юнака з пляшкою пива. “Випивай тут або переливай у пластикову тару”,— наказує йому “сек’юриті”. Хлопець, довго не роздумуючи, обирає перший варіант.

Починається концерт на великій сцені. Першим виступає львівський колектив PIANO. Гурт створений недавно, але вже встиг видати міні-альбом і здобути чималу кількість прихильників. Після концерту тендітна вокалістка Христина Головко близько години (!) роздає автографи. Серед фанатів найбільше хлопців. Просять співачку підписати маркером руку. Не відмовляє. “Мабуть, вперше роздала стільки автографів,— зізнається кореспонденту “ВЗ” Христина.— Публіка на фестивалі — неймовірна. Любимо виступати у місцях, де нас розуміють з півслова”.

Драйвовий рівненський гурт Farinhate через 30-градусну спеку призупиняє свій виступ. Публіку поливають водою зі шланга — молодь тільки рада. На фоні водних процедур хлопці з Farinhate роблять спільне селфі. У перервах між виступами музикантів ведучий оголошує про загублені речі, розігрує фестивальні футболки і… презервативи.

Американський “Вудсток” 1969-го став актом протесту проти війни у В’єтнамі. Українську фестивальну традицію у 2012 році започаткував благодійний фонд “Серце до серця”. Ініціатива стала своєрідною подякою волонтерам за збір коштів на закупівлю медичного обладнання для дитячих лікарень. Перший український “Вудсток” відбувся у селі Грибівка на Одещині. Торік фест перемістили до Свіржа, де він став більш схожим на свого американського “брата” — через війну на Донбасі обрали промовисте гасло “STOP WAR”. Цьогоріч “Вудсток” не відмовився від антивоєнного спрямування, а за мету взяв об’єднання молоді навколо культури.

 

 Ігор Войтко — військовий, служить за контрактом в одній з десантних бригад. Перед від’їздом у військову частину завітав на фестиваль. Скромно розгорнув карімат за кількасот метрів від головної сцени, аби, як сам каже, не “світити камуфляжем”. “Фестивалі сьогодні потрібні,— розповідає Ігор.— Хотілося б, звісно, щоб більше наших солдатів мали змогу потрапляти на такі дійства. Адже саме завдяки українським військовим, які утримують східні рубежі нашої держави, культура має можливість повноцінно розвиватись”.

На фестивалі справді багато якісної музики. Є нові, але вже впізнавані українські колективи — 5 Vymir, Bahroma, Epolets, Anebo. Серед “важковаговиків” — “Ot Vinta” і “Mery”. “Запалили” публіку панки “Дай Дарогу!” (Білорусь) та “Zmaza” (Польща). Поляки зі сцени закликають молодь боротись з корупцією. Від організаторів дізнаюсь, що усі колективи виступають за “дякую” — ніхто гонорарів не отримує. Музикантам повертають кошти лише за добирання до фестивального містечка.

Фестиваль не припиняє свого життя навіть вночі. На малій сцені музика не вщухає до самого ранку. Хтось “відривається” під улюблені рок-бенди, інші проводять час біля вогнища. Дружня атмосфера вражає. Якщо хтось губиться у сутінках і не може відшукати власного намету, йому на допомогу спішить все фестивальне містечко. У біді нікого не лишають…

Все буде фест!

Джерело: Високий замок online